Аналіз рослинного матеріалу

Farmer.ua > Лабораторія агрохімії > Аналіз рослинного матеріалу

Листова діагностика – це дієвий інструмент для управління ростом та урожайністю сільськогосподарських культур, який полягає в аналізуванні рослинного матеріалу.

Листкова діагностика проводиться з прив’язкою до критичних для кожної культури фаз розвитку, шляхом відбору та аналізування різних частин рослини (стебло, корінь, листок). В залежності від періоду аналізування вміст тих чи інших елементів в даних частинах також варіює.

Листова діагностика зарекомендувала свою ефективність для коригування живлення рослин протягом вегетаційного періоду, й тому широко використовується на сільськогосподарських підприємствах по всьому світу.

Особливості та переваги методу листкової діагностики

Головна мета листової діагностики – виявити лімітуючий хімічний елемент, який блокує засвоєння всіх інших елементів живлення із ґрунту та є причиною затримки нормального росту та розвитку рослини.

В ході аналізу визначається валовий вміст елементів у рослинному матеріалі з прив’язкою до періоду відбору та етапу вегетації, а потім на основі отриманих даних проводиться інтерпретація результатів з ідентифікацією ступеня забезпеченості елементом. Чітко прописується оптимальні норми, визначається дефіцит чи надлишок. Адже при варіація вмісту в ту чи іншу сторону може негативно вплинути на ріст рослини, кількість врожаю та його товарну якість.

Періоди та частота проведення аналізу рослинного матеріалу залежить від біологічних особливостей рослини, сорту, регіону та тривалості періоду вегетації.

Коли потрібно робити аналіз листкового матеріалу?

Листову діагностику польових культур необхідно проводити у середньому 2 рази протягом періоду вегетації. Як правило, за 2 тижні до настання критичних фаз розвитку культури.
Аналізування листків ягідних та плодових проводять перед цвітінням/плодоносінням та після збору врожаю, перед осіннім підживленням
Періодичність та кількість аналізів рослинного матеріалу овочевих визначається для кожної окремої культури індивідуально і залежить також від умов вирощування культури (відкритий чи закритий ґрунт)
Коли простежується вплив того чи іншого несприятливого фактора навколишнього середовища
При появі видимих проявів порушення живлення рослини (затримка росту, опадання листя, поява хлорозів та некрозів, інших специфічних симптомів)

Для яких культур листова діагностика є незамінною?

Ягідні культури

суниця, малина, малина, ожина, лохина, чорниця

Плодові та виноград

яблуня, груша, слива, вишня, черешня, персик, абрикос, виноград

Польові культури

пшениця, жито, ячмінь, рис, кукурудза, просо, сорго, гречка, льон, ріпак, цукровий буряк, соняшник

Овочеві культури

томат, перець, огірок, морква, селера, шпинат, капуста

Аналіз індивідуальних показників рослин

Вміст сухої речовини у рослині або масова частка вологи визначається у %

Метод визначення залежить від типу зразку

Аналізування проводиться за ГОСТ 27548-97, ДСТУ 4811:2007, ДСТУ ISO 712:2015, ГОСТ 13586.5-93.

Вміст вуглецю (масова частка вуглецю) у рослинних зразках визначається у %

Методи визначення – ДСТУ 8454:2015

Вміст золи у рослині (зольність) визначається у %

Методи визначення – ДСТУ 8454:2015 або ДСТУ ISO 5984:2004

Масова частка білку у рослинній продукції визначається у %

Метод визначення білку у рослинній продукції – ДСТУ ISO 5984:2004

Показник «сирий протеїн» означає кількість загального азоту, який визначено у зразку одним із аналітичних методів, помножений на відповідний коефіцієнт.

Вміст у рослинних зразках загального фосфору визначається у %

Методи визнеачення – РМ.ВЛ.7.2-08/ГОСТ 26717-85

Масова частка калію визначається у %

Методика визначення РМ.ВЛ.7.2-06/ДСТУ 7949:2015

Масова частка магнію визначається у %