Farmer.ua > Часті запитання > Аналіз органічних і мінеральних добрив > Які показники якості варто визначати у вапнякових добривах та меліорантах?

Які показники якості варто визначати у вапнякових добривах та меліорантах?

Для визначення якості вапнякових меліорантів використовуються такі показники: вологість, гранулометричний склад, вміст карбонатів кальцію та магнію, а також розраховується показник активно діючої речовини.

Документ, який регламентує якість вапнякових меліорантів – ГОСТ 14050-93.

1.
Вміст вологи

Аналіз вмісту вологи має важливе значення для визначення якості вапнякових добрив. В умовах тривалого зберігання при високому рівні вологості у приміщеннях пилуваті і дрібнозернисті вапняні добрива перетворюються у монолітні брили. Це унеможливлює їх подальше використання, оскільки ефективність вапнування залежить від розміру та рівномірності розподілу у ґрунті вапнякових меліорантів. Слід враховувати, що на відміну від більшості промислово вироблених мінеральних добрив, вапняні добрива представляють собою перемелені природні карбонатні гірські породи, і вже з самого початку мають різну вологість і можуть сильно її змінювати під час зберігання.

2.
Сумарний вміст карбонатів кальцію і магнію

Вапнякове або доломітове борошно повинно містити не менше 80% карбонатів кальцію і магнію в перерахунку на СаСО3.

3.
Активно діюча речовина

Для того, щоб оцінити якість вапнякових меліорантів застосовується також показник активно діючої речовини. На його основі розраховують дози і норми внесення у фізичній масі. Для вапнякових добрив активно діюча речовина розраховується на основі показників:

1) Вміст карбонатів кальцію і магнію СаСО3 і MgСО3

2) Вміст вологи

3) Вміст неактивних частинок

4.
Гранулометричний склад

Якість вапнувального матеріалу оцінюють не лише за вмістом сполук, які нейтралізують кислотність ґрунту, а й за тонкістю помелу. Від розміру часток залежить швидкість хімічних реакцій і швидкість впливу меліорантів на зниження кислотності ґрунту.

Чим тонший помел добрива, тим швидше і повніше воно взаємодіє з ґрунтом та швидше нейтралізує кислотність ґрунту. Кожна часточка вапна має радіус дії 2 мм, тому збільшення кількості часточок шляхом їх подрібнення забезпечує їх ліпший просторовий розподіл у ґрунті, підвищує рівень реакції вапнувального матеріалу.

Частинки розміром до 1 мм вважаються активними, більше 1 мм – неактивні частки. На підставі аналізу гранулометричного стану добрива визначають чи відповідає дане добриво вимогам до вапнякових меліорантів, а також визначається клас добрива.

Визначення зернового складу проводять ситовим методом (за допомогою набору сит з певним розміром отворів).

Для того, щоб замовити аналіз вапнякових меліорантів, звертайтесь у нашу агрохімічну лабораторію. За результатами досліджень Ви отримаєте протокол випробувань, де будуть відображені всі якісні показники. Термін проведення аналізу – 3 робочі дні.