Агрохімічні дослідження при вирощуванні кукурудзи

Кукурудза потребує достатньої кількості тепла, вологи, родючого, добре структурованого ґрунту та вкрай чутлива до нестачі елементів живлення. Для формування 1 т зерна рослині кукурудзи необхідно: азоту – 25-30 кг, фосфору – 10-15 кг, калію – 30-40 кг, кальцію – 6-10 кг, магнію – 6-10 кг, сірки – 3-4 кг.

Поживні елементи потрібні рослині протягом всього періоду вегетації, але найбільш інтенсивне їх споживання триває від фази 6-8 листків до кінця цвітіння.
Дози мінеральних добрив, які вносяться під вирощування кукурудзи повинні бути розраховані відповідної фактичної наявності поживних елементів у ґрунті та запланованого рівня продуктивності культури.

Показники якості ґрунту для вирощування кукурудзи

Перед сівбою кукурудзи варто провести аналіз ґрунту на визначення таких показників: рН сольової витяжки, гідролітична кислотність, вміст гумусу, азот (нітратний, амонійний, легкогідролізований), фосфор, калій, кальцій, магній, сірка, цинк, мідь, молібден, бор, залізо, марганець.
Кислотність (рН сольової витяжки, гідролітична кислотність)
Кислотність ґрунту впливає на розвиток кореневої системи, доступність та споживання рослиною поживних речовин, стійкість до посухи. Оптимальний рН для вирощування кукурудзи 5,5 – 7,0. При рН нижче 5,5 в ґрунті знижується доступність магнію, кальцію, калію та молібдену. При зниженні рН до 4,0 та нижче корені рослин починають відмирати. Якщо за результатом аналізу реакція ґрунтового розчину відмінна від оптимальних значень, потрібно проводити вапнування (кисла реакція), або гіпсування (лужна реакція). Для розрахунку норм внесення меліорантів визначається гідролітична кислотність.

Азот (амонійній, нітратний та легкогідролізований азот)
Азот – ключовий елемент живлення кукурудзи, він потрібен рослині протягом усього періоду вегетації. Нестача азоту спричиняє низькорослість рослин, пожовтіння та відмирання листя, а його надлишок призводить до затримки при дозріванні. Рослина споживає азот переважно у нітратній та амонійній формі, але важливо визначити легкогідролізований (лужногідролізований) азот, азотні форми з якого будуть доступними для засвоєння рослинами у перспективі. Азотні добрива зазвичай вносяться перед сівбою або під час сівби, а також під час підживлень.

Фосфор
Фосфор необхідний кукурудзі протягом всього періоду вегетації, і засвоюється він рослиною до самого дозрівання. Відсутність достатньої кількості фосфору на перших етапах розвитку може викликати затримку росту, недорозвиненість кореневої системи, що особливо відчувається за холодної погоди. Фосфорні добрива вносяться перед сівбою, часто у поєднанні з азотом (амонійно-фосфорні добрива), та при підживленнях.

Калій
Найбільш інтенсивне споживання калію у рослин кукурудзи відбувається у першій половині вегетації та в період цвітіння – формування зерна. Калій активізує процеси обміну речовин, є важливим для утворення цукрів і крохмалю, за умови його достатнього вмісту підвищується стійкість до вилягання та захворювань. При нестачі калію у кукурудзи затримується викидання волотей утворюється мала кількість пилку, в результаті формуються слабо озернені качани.

Магній входить до складу хлорофілу, приймає участь у синтезі амінокислот та білків, впливає на цвітіння та запилення рослин.

Сірка приймає участь у синтезі амінокислот. Без достатнього вмісту сірки знижується засвоєння рослинами азоту, гальмується ріст та розвиток рослин.

Цинк – один із найважливіших для кукурудзи елементів живлення, приймає участь у окисно-відновних процесах. Цинк підвищує стійкість кукурудзи до перепаду температур, впливає на фертильність, запилення та накопичення білку у зерні.

Нестача цинку позначається на кількості та якості врожаю. Критичні періоди, коли нестача цинку призводить до втрат врожаю – фази 3-5 та 6-11 листків.

Для забезпечення повноцінного розвитку рослинам кукурудзи необхідні також інші мікроелементи: мідь, молібден, бор, залізо, марганець.

Агрохімічний аналіз ґрунту варто проводити восени після збору врожаю, або весною перед сівбою. Перед підживленням в період вегетації варто проводити контрольний аналіз на вміст азоту, цинку та сірки. Відбір зразків ґрунту здійснюється на глибину орного шару (до 30 см), а при вирощуванні кукурудзи за технологією no-till проби відбираються на глибину 10-15 см.

Листкова діагностика кукурудзи

Аналіз рослин та листків кукурудзи дозволяє оцінити ступінь забезпеченості рослини поживними елементами. Такий аналіз ефективно проводити перед запланованим підживленнями, або при наявності зовнішніх симптомів дефіциту живлення.
Особливості відбору рослинного матеріалу в залежності від фаз розвитку:

• В період сходів та ранньої вегетації відбирається повністю вся наземна частина рослини (20-30 рослин);
• В період до викидання волоті відбирається верхній, повністю розвинутий лист з 15-25 рослин;
• Від стадії викидання волоті до стадії, коли «рильця» стають коричневими відбирається весь лист біля качана (15-25 рослин);
• У фазу молочної стиглості зерна – 5-й лист зверху, достигання – листя біля качана (15-25 рослин).

При наявності відхилень в рості і розвитку рослин кукурудзи на певній ділянці поля (де не проводився агрохімічний аналіз ґрунту) доцільно відібрати на аналіз не тільки рослинний матеріал для листової діагностики але і ґрунт (в даній точці) для чіткого розуміння причин які цьому сприяли.

В комплекс агрохімічних досліджень варто включити аналіз якості добрив (сульфат амонію, сечовина, КАС, карбамід, калій хлористий, мікродобрива і т.д.) та води, яка використовується для внесення добрив і ЗЗР та поливу. Комплексний підхід допомагає досягнути оптимальної врожайності культури, заощадити кошти та зберегти родючість ґрунту у майбутньому.

Лабораторія FARMER.UA пропонує замовникам агрохімічний аналіз ґрунту, мінеральних та органічних добрив, листкову діагностику, аналіз води та рекомендації фахівця-агронома за результатами проведених досліджень.