Агрохімічні дослідження при вирощуванні винограду

Встановити наявний дефіцит живлення у рослин можливо шляхом візуальної діагностики, хімічного аналізу рослинного матеріалу та співставленням отриманих результатів з даними аналізу ґрунту.

Важливі елементи живлення для винограду: азот (N), фосфор (P), калій (K), кальцій (Ca), магній (Mg), сірка (S), бор (B), залізо (Fe), марганець (Mn), цинк (Zn), молібден (Mo),  мідь (Cu).

Візуальний огляд дає лише загальне уявлення про наявність проблеми, оскільки симптоми дефіциту можуть бути викликані агрохімічними препаратами або фітопатологічними захворюваннями. Наприклад, міжжилковий хлороз, який проявляється при дефіциті магнію може бути викликаний дією деяких гербіцидів, а симптоми дефіциту бору схожі на прояв вірусу кільцевої плямистості томатів.

Дефіцит живлення часто настає внаслідок несприятливих погодних умов – частих дощів та недостатній кількості тепла. Це особливо проявляється на карбонатних ґрунтах, коли у умовах надмірної зволоженості ґрунту такі елементи як калій, фосфор, бор і залізо переходять у малодоступні для рослин форми.

Ключові елементи живлення для винограду

Азот. Нестача азоту у винограду часто проявляється на початку вегетації, спричиняючи гальмування росту рослин: листя росте дрібним, блідо-зеленого забарвлення, грона розвиваються слабо. При сильному дефіциті ріст рослини може зовсім зупинитись. Потреба в азоті сильно залежить від погодних умов. У сонячну погоду за оптимального зволоження потреба рослини в азоті зростає.

Вносити азот при вирощуванні винограду доцільно проводити у 2 етапи – ранньою весною та після цвітіння. Краще уникати внесення у другій середині літа, оскільки це може призвести до надмірного росту зеленої маси, яка не встигне задерев’яніти перед заморозками.

Потребу рослини в азоті легко визначити за допомогою листкової діагностики. Вміст азоту в рослинному матеріалі під час цвітіння повинен бути на рівні 1,8% – 2,2% , у середині серпня оптимальний рівень вже становить 0,8% – 1,0%.

Фосфор. Дефіцит фосфору може проявлятись вже одразу після відновлення вегетації і проявляється у сповільненому рості рослини, листя дрібне з довгими черешками, нехарактерного темно-зеленого забарвлення; при сильному дефіциті листя скручується, суцвіття та зав’язь осипається. Рослини стають більш вразливі до фітопатологічних захворювань та несприятливих факторів.

Калій. Нестача калію у винограду проявляється у другій половині вегетації і призводить до затримки дозрівання врожаю, погіршується якість врожаю внаслідок нерівномірного дозрівання ягід, зниження вмісту цукрів. Рослина стає більш вразливою до дії низьких температур.

Характерні симптоми дефіциту: листки змінюють забарвлення, з’являються плями бурого кольору, листки стають крихкими, передчасно старіють та легко опадають, зміна забарвлення проявляється перш за все на старому листі, верхівки пагонів залишаються у нормальному стані. Потреба в калії у рослини зростає при внесенні азоту в амонійній формі

Залізо. Дефіцит заліза часто настає в період затяжних весняних дощів, коли в умовах перезволоження залізо переходить у малодоступні для рослин форми. Симптоми: хлороз, зміна забарвлення листя, затримка росту рослин, осипання суцвіть.

Магній. Характерним симптомом нестачі магнію є міжжилковий хлороз, передчасне опадання нижніх листків.

Мідь. Нестача міді знижує ефективність засвоєння інших мікроелементів, на рослинах проявляється міжжилковий хлороз. Проте на чорнозамах дефіциту міді  у винограду практично не буває, а частіше зустрічається на піщаних та торф’янистих ґрунтах .

Бор та цинк. Дефіцит бору та цинку проявляється частіше при вирощування на ґрунтах з лужною реакцією. На молодих листях утворюються хлоротичні плями, ріст рослини затримується, порушується розвиток генеративних органів, знижується врожайність. Найбільша потреба у борі у винограду появляться на початку вегетації.

Молібден, марганець, кобальт. Марганець та молібден активізують синтез вуглеводів, позитивно впливають на урожайність винограду, підвищують морозостійкість рослин. Кобальт сприяє накопиченню цукрів у ягодах, збільшує їх вагу.

Аналіз ґрунту при вирощуванні винограду

Аналіз ґрунту перед закладанням виноградника бажано провести за розширеним переліком показників пакету PREMIUM 2.

Перед закладанням виноградника відбір зразків проводиться на 2 горизонти – 0-30 см, та 30-60 (або 30-90 см).

Проби ґрунту можна відібрати вручну, але при агрохімічному обстеженні ділянки великої за площею краще провести аналіз грунту з автоматичним відбором за сіткою 2 га або 4 га.

На вже існуючих насадженнях відбір проб ґрунту проводиться ручним способом у 20-30 рівномірно розподілених точках на ділянці на відстані 1 м від штамбу. Зони понижень та відвищень, або з яскраво вираженими проблемами урожайності краще виділяти та аналізувати окремо.

При вирощуванні винограду на крапельному поливі глибина відбору зразків становить 15 см, при вирощуванні у богарних умовах – на глибину проникнення кореневої системи.

Увесь відібраний ґрунт добре перемішується, формується об’єднана проба вагою 1 кг. Проби ґрунту пакуються у паперові або крафт-пакети та відправляються у лабораторію.

Для моніторингу стану насаджень аналіз ґрунту по можливості робити щорічно у період дозрівання ягід у поєднанні з листовим аналізом.

Листова діагностика винограду

Листова діагностика проводиться шляхом лабораторного аналізу листя та черешків винограду на валовий вміст хімічних елементів. Критичними періодами для проведення листового аналізу винограду є фаза цвітіння та період дозрівання врожаю.

Листова діагностика винограду в різні фази розвитку:

Під час цвітіння винограду листова діагностика допомагає скоригувати живлення та вплинути на врожай у поточному сезоні. Особливе значення має визначення азоту в рослині. Проби черешків та листя винограду відбираються та аналізуються окремо. Аналіз черешків проводиться на вміст N, P, K, Mg. Показники для аналізу листя – N, P, K, Ca, Mg, S, B, Fe, Mn, Zn, Mo, Cu.

Дані листового аналізу в період дозрівання ягід використовуються для розробки програми удобрення на майбутній період. Для аналізу відбирається тільки листя винограду. Паралельно з листковою діагностику доцільно провести агрохімічний аналіз ґрунту.

Відбір зразків рослин для аналізу:

• 

  Об’єднана проба відбирається для рослин одного віку, сорту та умов вирощування. 1 проба відбирається на площі до 4 га.

• Рекомендовано для аналізу протягом вегетації відбирати проби на одних і тих самих рослинах.
• В зонах, де рослини відрізняються за станом зразки відбираються та аналізуються окремо.
• Проби рослин слід відбирати з плодоносних лоз. Відбираються повністю розвинені, неушкоджені шкідниками та хворобами листки, які займають приблизно однакове положення на лозі (5-7 листок від точки росту).
• Після відбору черешки одразу відділити від листків та запакувати у різні пакети та ідентифікуються.
• Кількість рослин для аналізу – 20-30. З однієї рослини відбирається по 2-3 листки на аналіз.
• Пакети з пробами підписати та зафіксувати місця відбору проб на карті.
• Надіслати зразки у лабораторію.

 

Інтерпретація результатів листкової діагностики проводиться з прив’язкою до фази розвитку рослини, тому що фізіологічна концентрація поживних речовин в листках винограду від цвітіння до дозрівання ягід змінюється: вміст азоту, фосфору, калію та бору, як правило, зменшується; кальцію та марганцю – зростає; залізо, мідь та магній залишаються на сталому рівні.

Найбільш повну інформацію про наявність та доступність поживних речовин дає поєднання листової діагностики та аналізу ґрунту, проведені в один і той самий період на ідентичний перелік показників.