Дефекат – ефективний вапняковий меліорант для розкислення ґрунтів

Дефекат являє собою побічний продукт переробки цукрового буряку в процесі цукрового виробництва, який утворюється в процесі очищення бурякового соку із використанням негашеного вапна. В результаті хімічної взаємодії небажані органічні домішки коагулюються та осідають на дно дефекатора. Так утворюється дефекаційний бруд, який складається із води, вапна та осаджених домішок. Вихід дефекаційного бруду при виробництві цукру становить 8 – 12 % від маси буряка.

Дефекат широко застосовується у сільському господарстві як органічне добриво та меліорант для вапнування ґрунтів.

Вапнування ґрунту – внесення в грунт вапняних добрив для усунення надлишкової кислотності, шкідливої для багатьох сільськогосподарських культур.

Після вапнування внаслідок нейтралізації кислотності і збільшення вмісту кальцію та магнію посилюється життєдіяльність корисних мікроорганізмів (бульбочкових бактерій, мікроорганізмів, які мінералізують органічні залишки), ґрунт збагачується доступними для рослин елементами живлення, покращуються його фізичні властивості (структура, водопроникність і ін.).

Використання дефекату у якості органічного добрива та меліоранту

Дефекат як добриво і меліорант широко використовується при вирощуванні польових сільськогосподарських культур, тепличному господарстві, озелененні, у розсадниках деревних та декоративних культур, в рамках рекультивації порушених земель.

Для внесення в ґрунт дефекат використовується у сипучому вигляді і містить такі складові:

  • волога 25 – 30%
  • сполуки кальцію та магнію (СаСО3+MgO) 63 – 80%
  • органічна речовина 10 – 15%
  • азот (N) 0,2 – 0,5 %
  • фосфор (Р2О5) 0,2 – 0,7%
  • калій (К2О) 0,6 – 1,0%

Показники якості дефекату, що використовується у якості добрива регламентуються ГОСТ 14050-93.

Вносити у ґрунт вапнякові меліоранти доцільно лише у сухому вигляді. Вологий дефекат утворює грудки, що погіршує його засвоєнню.

Для досягнення максимального ефекту вапнування важливо контролювати гранулометричний склад добрива. А перед внесенням у ґрунт дефекат варто просіяти через сито з діаметром отворів 3 – 5 мм.

Дефекат містить цілий перелік поживних речовин, тому після його внесення не тільки нормалізується кислотність ґрунту, але й покращується його якісний склад, фізико-хімічні властивості, біологічна активність. Ґрунт насичується мікроелементами й поживними речовинами, підвищується вміст органічних речовин, покращується азотне живлення рослин.

Поради по внесенню дефекату в ґрунт

Внесення дефекату для вапнування проводиться, як правило, в осінній період, після збору врожаю. Препарат вноситься у ґрунт на глибину приблизно 0,2 м.

Норма внесення дефекату залежить від типу ґрунтів, значення кислотності та гранулометричного складу ґрунту і становить на супіщаних ґрунтах – не більше 5-7 т/га, на глинистих та торфово-болотних – 5-7 т/га, на присадибних ділянках – не більше 900 г/м2.

Забороняється вносити дефекат, як і інші пиловидні добрива при швидкості вітру більше 6 м/сек.

Якщо ділянка призначення для закладання саду, розкислення проводиться за рік-два до висадки рослин.

Перед внесенням дефекату важливо попередньо провести аналіз кислотності ґрунту, оскільки при надмірному підвищенні лужності, доступність поживних речовин для рослин, навпаки, знижується. Розкислення ґрунту краще проводити 1 раз на 5 років, а після цього слід провести повторний агрохімічний аналіз ґрунту.

Агрохімічні дослідження при вапнуванні ґрунтів

Для того, щоб придбати якісний дефекат, правильно розрахувати норму внесення та максимально ефективно використати його властивості, пропонуємо провести аналіз дефекату в лабораторії FARMER.UA за ключовими показниками:

  • Масова частка карбонатів кальцію та магнію
  • Гранулометричний стан
  • Вміст вологи

Термін проведення аналізу – до 3 робочих днів.

Для того, щоб провести аналіз якості дефекату необхідно відібрати пробу масою 1 кг, герметично запакувати та надіслати на адресу нашої лабораторії.

Норму внесення дефекату або іншого вапнякового меліоранту можна визначити, використовуючи показники обмінної або гідролітичної кислотності ґрунту.

При розрахунку доз вапнякових добрив на основі обмінної кислотності ґрунту враховуються також тип ґрунту, гранулометричний склад ґрунту, а також показники якості дефекату – вміст сполук кальцію та магнію, вологість, гранулометричний склад.

При розрахунку норми внесення на основі гідролітичної кислотності враховують такі показники: показник гідролітичної кислотності ґрунту, маса орного шару ґрунту т/га або кг/га, а також показники якості дефекату, зазначені вище.

Для того щоб замовити комплекс агрохімічних досліджень ґрунту, провести аналіз якості дефекату та інших вапнякових меліорантів, пропонуємо звернутися в нашу агрохімічну лабораторію.