Перша листкова діагностика озимих культур
Листова діагностика – дієвий інструмент для коригування живлення сільськогосподарських культур, який допомагає уже на ранніх стадіях розвитку рослини виявити та усунути дефіцит макро- та мікроелементів без втрат врожаю.
В ході листкової діагностики визначається валовий вміст елементів у рослині, шляхом аналізування зразків рослинного матеріалу протягом періоду вегетації з прив’язкою до критичних фаз розвитку рослини. За результатами рослинної діагностики розраховується норма внесення добрив для підживлення.
Значення першої листкової діагностики для формування врожаю
Першу листову діагностику для багатьох польових культур доцільно проводити вже після сходів. Для пшениці, жита та ячменю фази «сходи» та «кущіння» є вкрай важливими для формування рослини та майбутнього врожаю. При видимих ознаках нестачі елементів живлення (затримка росту, поява жовто-зеленого забарвлення, бурі плями на листках) варто провести аналіз рослинного матеріалу в лабораторії.
Фаза кущення (21 – 30 ВВСН) має виключне значення для озимої пшениці, оскільки в цей період у вузлі кущення формуються усі частини дорослої рослини, у тому числі – колосові бугорки. Дефіцит элементів живлення озимої пшениці у цей період може призвести до формування недорозвиненого колосу, що призводить до втрат урожаю.
У фазу кущення озимих важливо контролювати не тільки дефіцит азотного живлення озимих та доступність макроелементів для рослин. Мікроелементи приймають участь у синтезі рослинних ферментів, сприяють формуванню більш розгалуженої кореневої системи, що позитивно впливає на засвоєння поживних елементів з ґрунту, холодо- та засухостійкість рослин, стійкість рослин до хвороб та шкідників.
Перелік показників для листкової діагностики озимих
Пшениця озима: азот (N), фосфор (P), калій (K), кальцій (Ca), магній (Mg), сірка (S), бор (B), Цинк (Zn), Мідь (Cu), Марганець (Mn), Залізо (Fe)
Жито озиме: азот (N), фосфор (P), калій (K), сірка (S), Мідь (Cu)
Ячмінь озимий: азот (N), фосфор (P), калій (K), кальцій (Ca), магній (Mg), сірка (S), бор (B), Цинк (Zn), Марганець (Mn), Молібден (Mo)
Основні правила відбору зразків рослинного матеріалу
- Заборонено відбирати проби: під час та відразу після дощу, після проведення кореневих та позакореневих підживлень, з рослин на крайніх рядках.
- Проба повинна бути репрезентативною, тобто відображати реальний стан поля. Якщо на полі присутні аномальні ділянки з недорозвиненою або надмірно розвиненою вегетативною масою, видимим проявом дефіциту живлення, для цих ділянок слід провести відібрати окремий зразок/зразки для листового аналізу.
- Рослини для аналізу відбираються з усієї площі поля, не менше ніж в 20 різних точках. Формується об’єднана проба, вага якої повинна бути не менше 200 г. Об’єднана проба має містити рослини як з нормальним розвитком, так і недорозвинуті.
- Для листової діагностики озимих культур у фазах сходи – кущення відбирається рослина повністю, приблизно 50-100 рослин.
- Пакування зразків: поліетиленовий пакет – якщо проби рослин будуть доставлені протягом 3-х годин після відбору, у інших випадках рослинні зразки варто пакувати у крафт-пакети.
Комплексні рішення для усунення дефіциту живлення рослин від лабораторії FARMER.UA:
– аналіз рослинного матеріалу на 20 показників (включаючи, мікроелементи), в залежності від мети аналізу листкового матеріалу ми пропонуємо вигідні пакети показників для проведення аналізу.
– агрохімічний аналіз ґрунту на визначення основних показників, макро- та мікроелементів
– результати випробувань надаються у вигляді протоколу випробувань та інформаційного додатку із діаграмами ступенів забезпечення елементів
– рекомендації агронома за результатами аналізу по живленню культур
Лабораторний аналіз рослинного матеріалу дає більш точний результат, ніж експрес-діагностика, при його проведенні задіяні кваліфіковані працівники, що також впливає на достовірність отриманих даних. Найефективніше використовувати дані листової діагностики із одночасним використанням результатів агрохімічного обстеження ґрунту.